/ / Все про туризм та відпочинок

Сільський зелений туризм і реальність

 

Розвивати сільський зелений туризм у світі почали ще з другої половини 20 століття. Тоді у Великобританії та США виникла концепція «Bed & Breakfast» – тимчасове проживання (близько 7 діб ) у вільних кімнатах будинків. А вже на початку XXI ст. експерти ВТО визнали, що це найбільш динамічно зростаючий сектор світового туристичного господарства.

 

На сьогодні обсяги надання агротуристичних послуг у Європі та США  практично в 2 – 4 рази перевищують обсяги зростання готельної бази і курортного сервісу в цих країнах.

Доведено, що зелений туризм виступає важливим чинником стабільного динамічного збільшення надходжень до бюджету, активізації розвитку багатьох галузей економіки.

 

За підрахунками експертів Європейського банку реконструкції та розвитку, облаштування в місті вихідця з сільської місцевості в 20 разів дорожче, ніж створення умов для його життя і роботи в селі.

Також підраховано, що річний дохід від одного ліжко-місця в зеленій садибі, еквівалентний річному доходу фермера від однієї корови. 

В Україні, на превеликий жаль, частіше говорять про проблеми в цій галузі, аніж про її перспективи. 

Створена ще в 1996 році Спілка сприяння розвитку сільського (зеленого) туризму України – скоріше формальне об’єднання  ентузіастів, ніж дієва організація з державною підтримкою. І починаючи звідси, можна безкінечно довго продовжувати про стан сучасного українського села, про відсутність доріг, комунікацій, соціальної інфраструктури, бардак у сільрадах, земельних питаннях, брак інвестицій, робочих місць тощо.  І от якраз зайнятість населення – головний чинник розвитку всього попереднього в цьому контексті. Умовно кажучи,  є робота – є розвиток, є розвиток – буде дорогау, буде дорога – прийде інвестор. Прийде інвестор – буде населення.

 А тепер про зайнятість:

– облаштування туристичних маршрутів;

– облаштування й експлуатація стоянок для туристів;

– робота гідом чи екскурсоводом;

– транспортне обслуговування туристів;

– прокат туристичного спорядження;

– гостьові кімнати;

– кулінарні послуги;

– підготовка культурних програм;

– народні промисли;

– реалізація продукції з власного городу, пасіки тощо – і не кажіть, що все це не робочі місця.  Це працює уже. 

 

А стабільність прибутку, постійність клієнтів, попит на вашу садибу напряму залежать усього лиш від кількох відомих загалу чинників: комфорт, природа, послуги та їх якість, імідж, реклама…

Алгоритм розвитку своєї зеленої садиби зрозумілий – усі зароблені гроші вкладаєш у справу.

А от розвивати село, де знаходиться твоя садиба – цьому  українцям ще треба повчитися. От, наприклад, французи розвивають сільську місцевість та туристичну галузь за рахунок фінансової підтримки приватного сектору та координації уряду, мають чіткий поділ районів на зони відпочинку та зелені зони, спільно утримують та облаштовують території.

 

Італійці блискуче розвивають агротуристичний бізнес, пов’язаний з курортним відпочинком, спеціалізуючись на гастрономічних та дегустаційних турах.

 

 

Іспанці зводять гостьові кімнати та готелі у сільський місцевості поблизу монастирів. Австрійці залучають гостей до збору трав, приготування молокопродуктів, вигоні худоби. І вже давно за кордоном популярним видом зеленого туризму є етнографічний напрямок.

Роль фестивалів у розвитку сфери туризму та територій, де вони  відбуваються беззаперечна – культурно-пізнавальні та розважальні форми дуже часто стають основою росту туристичних потоків у розвинених країнах.

Карнавал у Ріо-де-Жанейро

 

Октоберфест у Німеччині

Міжнародний фестиваль Джазу в Барселоні

Ніщо не заважає нам іти в ногу зі світовими тенденціями. Не варто шукати причин. Українці безмежно багата на традиції, історію, звичаї нація. Ми привабливі в своїй справжній культурі, кулінарії, промислах, ми гостинні, ми багаті землею, винахідливі, талановиті, ми самодостатні в усіх аспектах, але дуже часто розгублені, розпорошені в пошуках себе самих. Ми шукаємо роботу де завгодно, лише не в себе перед носом, їдемо із села до міста за щастям, розвитком, можливостями, навіть не усвідомлюючи, що все воно тут уже давно. Зневірилися і дарма. 

Зелена садиба – це добра справа. Це передусім твоя власна хата, аби вона подобалась, кликала, зваблювала, снилася туристові, надихала його – там треба жити і творити. Треба наповнювати її теплом, ароматами, любов’ю, енергетикою цілодобово в усі сезони, не залежно від того – туристичний він чи ні. 

Zavitaylo’s Organic House